Комунальний заклад "Верхньотерсянська загальноосвітня школа I-III ступенів" Гуляйпільської районної ради Запорізької області

 





Кращі творчі роботи дітей

 Найкращі творчі роботи учнів Верхньотерсянської ЗОШ.

 

Данилюк Карина, 8 клас. Презентація на МАН

Журавко Валерій, 10 клас. Презентація на МАН

Мельниченко Анна, 10 клас. Дослідницька робота конкурсу " Космічні фантазії"

https://drive.google.com/folderview?id=0BwtE0IwkiY34bW4ta3ZXb2dISnM&usp=sharing&tid=0BwtE0IwkiY34VjVHZ0tfMjZHdmM

Мельниченко Анна, 10 клас. Презентація "Космос: минуле і майбутнє" 

https://drive.google.com/folderview?id=0BwtE0IwkiY34bW4ta3ZXb2dISnM&usp=sharing&tid=0BwtE0IwkiY34VjVHZ0tfMjZHdmM

 

Круглий стіл. День Соборності України.  22.01.2016 р.

1. Коротун Анна, 8 клас. Патріотизм - один із шляхів обєднаності українського народу.

2. Данилюк Карина, 10 клас. Національна ідея - важливий фактор єдності українського народу.

3. Сапун Вікторія, 9 клас. Сила українського народу.

 

                                                                                            Коротун Анна

Круглий стіл до Дня Соборності України. Виступ.

 

Патріотизм-один із шляхів об‘єднаності українського народу.

          Патріотизм досить багатоаспектне явище, у всі часи розуміли важливість наявності цього почуття. Його зміст змінювався, набував різного значення та поглиблювався.

          Більшість дослідників вважають, що патріотизм –це глибока любов до до батьківщини, до свого народу, відповідальність за долю Вітчизни, готовність служити її інтересам.  Сучасні психологи вважають, що патріотизм-це одна з базових складових національної самосвідомості народу, що виражається в почуттях любові, гордості і відданості своїй батьківщині.

         Філософи та політологи визначають патріотизм як суспільний і моральний принцип, який характеризується ставленням людей до своєї країни та проявляється у певному способі дій і складному комплексі суспільних почуттів, що узагальнено називається любов'ю до своєї батьківщини. 

          На нашу думку, патріотизм – проявляється у прагненні  відродити культуру, у  дотриманні кращих традицій свого народу. Нині нам дійсно необхідний патріотизм  демократичний, гуманістичний, що характеризується любов’ю до Батьківщини, гордістю за її народ. Патріотизм, який ґрунтується на повазі особистості та прав людини. Справжній патріотизм ґрунтується на глибокому розумінні минулого, в якому ми дістаємо досвід, необхідний для творення  майбутнього.

Складовими частинами патріотизму є почуття, дії, відносини, ідеї, думки, відданість, вірність рідній країні. Патріотизм може проявлятись у ставленні до праці на благо країни, у героїзмі при захисті інтересів Вітчизни, у пісні, вірші, картині, які розкривають почуття любові автора до своєї Вітчизни. 

        В історії можна пригадати багато фактів, коли люди згуртовувались, щоб подолати проблеми, наприклад, козацький проявився у роки  Національно-визвольної війни у боях  на Брацлавщині в 1650-х роках, козаки не піддавалися ворогові; під Берестечком уславилася козацька сотня, що цілий день відбивалася від переможної багатотисячної сили ворога і відхиляла будь-які пропозиції здатися.  У роки Другої світової війни, солдати, прості люди у всякий спосіб прагнули допомогти у боротьбі з фашистами, об’єднувались у партизанські загони, підпільні організації, щоб спільно боротись. У сучасний час, коли йде війна на сході України, населення також гуртується,  надає допомогу солдатам, пораненим, сиротам, родинам загиблим. Все більше  і більше людей залучається до волонтерської діяльності, гуртуються у спільних справах, які б сприяли скорішому закінченню війни.

Можна сформулювати висновок, що патріотизм сприяє згуртуванню і об’єднанню людей, патріотичні почуття до Вітчизни об’єднують людей у загальній справі: відстояти незалежність своєї держави.

         Отже, патріотизм сприяє:

- вихованню особи;       - згуртованості народу;

- формуванню національної свідомості;   - подоланню проблем, суперечок;

- вихованню любові, вірності, відданості до рідної країни;

- готовності на самопожертву;

        Патріотизм – це самовіддана любов до рідної  землі, її народу, держави, вболівання за долю Батьківщини, потреба віддавати всі свої сили, талант служінню співвітчизникам, почуття відповідальності за сучасне і майбутнє нації, держави; інтерес до минулого рідного краю, прагнення збагнути як величні, героїчні моменти в його історії, так і причини трагічних занепадів, страждань народу.  У складні моменти історії всі розуміють: захист Вітчизни-обов’язок кожного українця –патріота. Наш земляк , учень нашої школи Іван Негер добровольцем пішов в зону АТО, загинув, захищаючи єдність і майбутнє України. Вічна йому пам'ять.

         Всі герої, які захищали і захищають нашу рідну Україну від ворога увійдуть в історію як  «Герої-захисники, патріоти рідного краю». Не можна бути осторонь своєї країни, кожен громадянин повинен захищати свою країну від ворогів. Ми повинні навчитися пишатися тим, що ми українці, і жити так, щоб Україна пишалася нами.

 

                                                                              Данилюк Карина

               Національна ідея - важливий фактор єдності українського народу

 

        Національна ідея є категорією складною для осягання її сутності. Поняття національної ідеї вказує на світоглядну основу у сфері соціальних відносин. Розуміння національної ідеї пов'язуємо з облаштуванням суспільства, держави на основі визначеної ідеології. Ідеологія об’єднання повинна мати мету, зрозумілу для людей, завдання, які потрібно реалізувати, щоб досягти мети, мотивацію й оцінку діяльності, формулу поведінки, відповідальність, схему розподілу власності, влади, інформації. Це сприятиме об’єднанню громадянського суспільства.

      В національній ідеї важливою є етнічна ментальність, яка вказує на цілісну систему світобачення, яка визначає певне відображення представниками етнічної спільноти навколишнього світу, їхні уявлення про цей світ, ставлення до нього, комплекс цінностей, соціальних правил життя", які зумовлюють мотиваційну діяльність  та обрання найбільш доцільної норми поведінки. Усі українці, незалежно від етнічного походження, становлять одну політичну націю.

       Варто відмітити, українська національна ідея формувалась і формується на мовній, культурній та морально-етичній основі. Чинниками української національної ідеї виступають етичні настанови, світоглядні уявлення – і головне патріотизм – зберігання і передачі любові до рідної землі. Всі складові досить взаємопов’язані. Вивчення, збереження, розвиток і передача культурної спадщини є важливим чинником для формування української держави, бо в досвіді, звичаях, поглядах, традиціях, нормах поведінки, що склалися історично передаються і зберігаються засади культури народу, який проживає на певній території.       Культурні традиції удосконалюють прийняті норми культури у суспільстві та наповнюють більш змістовними і вагомими змінами, які відповідають вимогам часу.

        Важливою рисою сприйняття української  ідеології об’єднання, на нашу думку, є національна свідомість. Усвідомлення своєї приналежності до української нації сприяє мотивації для наступної діяльності та формуванню національної ідентичності. Ознакою національної ідентичності політичної нації визнається не кровне походження, а самосвідомість і політична воля. З цього

випливає, що на сучасному етапі існує необхідність об'єднання України на засадах національної ідеї. І лише в такому напрямі ми повинні реалізовувати національну ідею, втілювати в ній національні інтереси, що стосуються всіх сфер життєдіяльності суспільства.Українську націю можна об'єднати  пробудженням почуття єдності між усіма постійними жителями української землі, незалежно від їхнього етнічного походження, соціально належності, віросповідання та ін.

      Процеси самоусвідомлення тривають достатньо довго. Згадаємо, скільки представників української еліти у роки перебування України під владою Російської і Австрійської імперій своєю діяльністю цьому сприяли: М.Максимович, І.Котляревський, М. Шашкевич, І.Вагилевич, Я.Головацький,  Д. Бантиш-Каменський, Й. Лозинський,Т.Шевченко, І. Франко, М.Костомаров. Наприклад, М.Костомаров представив ідею боротьби за національне відродження в усіх сферах економічного, соціального і духовного життя. Кирило-мефодіївці справили значний вплив на подальший розвиток національного руху, наступні покоління патріотів взяли на озброєння всі головні ідеї: необхідність відродження Української держави з демократичним устроєм, рівноправністю всіх громадян, встановленням в Україні справедливого соціально-економічного ладу. З появою Т.Шевченка, який став пророком майбутнього України, національна ідея презентувалась у його творах, це сприяло формуванню самосвідомості українців. Отже, діяльність української еліти, яка була і є важливим джерелом національної само ідентифікації,сприяла розвитку національної ідеї. Українська еліта була і є активним провідником національної ідеї.

            Національна ідея має ряд важливих функцій, традиційними є виховна,  просвітницька, світоглядна, організаційна. У сучасний час дослідники відзначають державотворчу та консолідуючу функції. На нашу думку, національна ідея виконує дуже важливу функцію націотворення. Національна ідея формує й зберігає національну ідентичність народу, консолідує населення певної території в інтегровану ідейно-політичну спільноту на основі спільних інтересів, цінностей та ідеалів. У результаті виникає нація, що є стійким організмом, який існує навіть в умовах бездержавності та сприяє реалізації доленосної мети. Національна ідея містить цілий досвід формування державності, у результаті виникають концепції, ідеї, які відображають національну єдність народу, спільнийменталітет, культуру та історичну долю. Це сприяє самопізнанню народом своєї сутності,  його самовизначенню та самоствердженню на міжнародній арені.

            Національна ідея формує загальнонаціональні цілі, вказує на оптимальні шляхи і методи їх реалізації. В ідеології ідея нації трансформується в політичну доктрину, що стає програмою національного розвитку. Національна ідея виконує державотворчу функцію, оскільки стає основою ідеології державотворення, обґрунтовує суверенітет нації над певноютериторією, визначає взаємовідносини між владою і народом, тобто є головним чинником політичного життя. Національна ідея реалізовує також прогностичну функцію, тобто даєзмогу на основі національного ідеалу передбачати процеси розвитку суспільства, гармонійний розвиток людини, зв’язок її з природою, рідною землею, турботу про здорове навколишнє середовище, державну підтримку всіх форм власності,  соборність, збереження і непорушність кордонів і захист територіальної цілісності держави та ін. Даний феномен  виконує важливу інтегративну функцію, об'єднуючисоціальні та політичні групи суспільства навколо національного ідеалу та національних цінностей, забезпечуючи консолідацію спільноти, її організацію та самоорганізацію. Національна ідея інтегрує також еліту та народні маси, згладжує суперечності між ними, сприяє узгодженню їх інтересів, змушує їх підпорядковувати свої зусилля досягненню загальнонаціональної мети. Національна ідея формує важливе почуття патріотизму, національної солідарності, взаємодопомоги і взаємопідтримки, що дозволяє згуртувати соціально неоднорідне суспільство для реалізації своїх національних інтересів, виконання наявних історичних завдань, що постали перед національною спільнотою.

            Таким чином, сутність національної ідеї полягає у взаємозв’язку важливих структурних елементів: ознак нації, української  ідеології державотворення, національної свідомості, національної самоідентифікації, національної ідентичності, сторичної пам’яті, патріотизму. Щоб Україна стала розвинутою державою з високим життєвим рівнем народу, то в основу ідеології нового курсу реформ для неї може бути покладена тільки національна ідея як основа злагоди, єднання і цілеспрямованої діяльності суспільства в інтересах кожного її члена та майбутніх поколінь. І ця ідея може бути реалізована лише українськими патріотами. Національна ідея відіграє інтеграційну функцію для самореалізації українського народу і захисту його інтересів.

 

 

                                                                           Сапун Лера

                                                    Сила українського народу

 

            Важливою рисою сприйняття української  ідеології об’єднання, на нашу думку, є національна свідомість. Усвідомлення своєї приналежності до української нації сприяє мотивації для наступної діяльності та формуванню національної ідентичності. Ознакою національної ідентичності політичної нації визнається не кровне походження, а самосвідомість і політична воля. З цього випливає, що на сучасному етапі існує необхідність об'єднання України на засадах національної ідеї. І лише в такому напрямі ми повинні реалізовувати національну ідею, втілювати в ній національні інтереси, що стосуються всіх сфер життєдіяльності суспільства.Українську націю можна об'єднати  пробудженням почуття єдності між усіма постійними жителями української землі, незалежно від їхнього етнічного походження, соціально належності, віросповідання та ін.

           Процеси самоусвідомлення тривають достатньо довго. Згадаємо, скільки представників української еліти у роки перебування України під владою Російської і Австрійської імперій своєю діяльністю цьому сприяли: М.Максимович, І.Котляревський, М. Шашкевич, І.Вагилевич, Я.Головацький, Д. Бантиш-Каменський, Й. Лозинський,Т.Шевченко, І. Франко, М.Костомаров. Наприклад, М.Костомаров представив ідею боротьби за національне відродження в усіх сферах економічного, соціального і духовного життя. Кирило-мефодіївці справили значний вплив на подальший розвиток національного руху, наступні покоління патріотів взяли на озброєння всі головні ідеї: необхідність відродження Української держави з демократичним устроєм, рівноправністю всіх громадян, встановленням в Україні справедливого соціально-економічного ладу. З появою Т.Шевченка, який став пророком майбутнього України, національна ідея презентувалась у його творах, це сприяло формуванню самосвідомості українців. Отже, діяльність української еліти, яка була і є важливим джерелом національної само ідентифікації,сприяла розвитку національної ідеї. Українська еліта була і є активним провідником національної ідеї. 

          Незважаючи на те, що Україна не мала своєї держави у 19 столітті, була поневолена, український народ прагнув розвивати культуру, оберігати мову. У цьому -сила українського народу, який прагнув бути вільним і незалежним.