Білан Світлана Іванівна вчитель суспільних дисциплін

  Міжнародний День прав людини

У кожного народу є свої визначальні свята. Та є день, який є святом для всіх людей планети. 1948 року 10 грудня Генеральна Асамблея ООН прийняла всесвітньо відомий документ «Загальну декларації прав людини». Цей документ поклав початок усвідомленню людьми планети своєї єдності в боротьбі за свої права. У далекому 1950 Генеральна Асамблея ООН запропонувала усім державам святкувати 10 грудня як День прав людини, бо саме в цей день в 1948 році цією ж організацією було прийнято давно потрібний і дуже важливий міжнародний документ. Уперше у багатовіковій історії людства на найвищому світовому рівні були проголошені основні громадянські, політичні, економічні, культурні та соціальні права і свободи, визнано їх універсальність, взаємозалежність та неподільність.

У «Загальній декларації прав людини » задекларовано наступні принципи: рівність людей: усі люди народжуються вільними та рівними в правах, незалежно від раси, кольору шкіри, статі, мови, релігії тощо; право кожного на життя, свободу та особисту недоторканість; заборона рабства и работоргівли; заборона катувань або жорстокого поводження; право кожного на правосуб'єктність; рівність усіх перед законом; право на звернення до суду; заборона самовільних арештів; презумпція невинності та заборона зворотної сили карного закону; право на свободу пересувань та вибір місця мешкання; право на громадянство; право на шлюб; право володіти майном; право на свободу переконань; право на мирні збори; право на участь в управлінні громадськими       та       державними       справами;       право       на       працю       тощо.

Загальна декларація прав людини спонукала людство до розробки та укладення численних конвенцій, декларацій та протоколів з прав людини: у 1948 г. було ухвалено Конвенцію про попередження злочину геноциду та покарання за нього, в 1949 г. Женевські конвенції про захист прав людини під час збройних конфліктів, 1950 г. - Європейську Конвенцію захисту прав людини та основних свобод, 1959 - Декларацію прав дитини, в 1966 р. - пакти про права людини тощо.

Для реалізації положень міжнародного стандарту з прав людини було створено різноманітні установи та посади для більш об'єктивного дотримання державами прав людини Комісія ООН з прав людини та Уповноважений з прав людини. Принципи Загальної декларації було взято багатьма державами до уваги при створенні Основного закону - Конституції, наша країна також не виняток. Але не все так ідеально: в Україні деякі статті Конституції не співпадають з Законами, як наслідок, ці протиріччя і призводять до  порушень прав людини. У наш час держава в особі своїх численних чиновників та правоохоронних органів у багатьох випадках не завжди забезпечує та захищає права людини. З метою забезпечення захисту прав та свобод по всьому світу створюються громадські правозахисні організації, які намагаються допомагати громадянам відстоювати їх права.

Наявність правової культури дозволяє кожному громадянину відстоювати свої права. Освіта в галузі прав людини - це значно більше, ніж просто урок у школі або тема дня; це процес ознайомлення людей з механізмами, які необхідні для того, щоб жити в умовах безпеки та з почуттям гідності. Дорослі, діти, які добре обізнані з своїми правами, обов'язками можуть правомірно будувати свою поведінку та вибирати потрібну форму, спосіб своєї діяльності.

Декларація стала символом надії та віри мільйонів людей у краще майбутнє, більш справедливий і гуманний світ. її положення заклали основу для прийняття низки важливих міжнародних документів у сфері прав людини, становлення нової галузі права - міжнародного захисту прав людини. Принципи Декларації закріплені в законодавстві багатьох держав світу, зокрема в Конституції нашої держави.

Україна була одним із фундаторів Організації Об'єднаних Націй, безпосередньо брала активну участь у підготовці й прийнятті міжнародно-правових документів у галузі прав і свобод людини. Конкретні пропозиції української сторони були враховані і знайшли відображення у Загальній декларації прав людини, інших міжнародно-правових документах.

У цей Міжнародний день прав людини щиросердно вітаю Вас з Днем прав людини та зичу всім добра і непорушності Ваших прав! Давайте спільними зусиллями формувати та виховувати в собі правосвідомість, повагу до закону, правову культуру та сприяти торжеству свободи, зміцненню безпеки та миру в усіх країнах.

Бойко Юлія учениця 10 класу

 Права та відповідальність неповнолітніх

Неповнолітні   мають свої права, гарантовані певною галуззю права. Вступаючи в певні соціальні відносини, неповнолітні відразу наділяються певним обсягом дієздатності. Законами передбачається поступове збільшення цього права з тим, щоб неповнолітній повільно і природно привчався до самостійних вольових дій.

Неповнолітні мають ті ж права, які має і кожна людина і громадяни України, передбачені Конституцією та іншими нормативними документами.

У цивільному праві 15 літня учнівська молодь має мінімальну дієздатність. Всі угоди від їх імені здійснюють від їх імені батьки. У цьому віці законом передбачена можливість укладення малолітніми дрібних побутових угод: купівля хліба, повсякденних товарів. У 15-18 років неповнолітні мають право розпоряджатись своєю заробітною платою, стипендією, здійснювати авторські, винахідницькі права. Неповнолітній, який вніс вклад на своє ім'я, сам розпоряджається цим вкладом, але за згодою своїх батьків.

У Кримінальному праві вважаються особи віком до 18 років. За злочини, вчинені після настання 16 - або -14 річного віку, неповнолітні підлягають кримінальній відповідальності, однак законом передбачено декілька положень, які пом'якшують їх відповідальність. До неповнолітнього не може застосовуватися смертна кара. Позбавлення волі неповнолітньому може бути призначене не більше 10 років навіть у тому разі, коли в конкретній статті Кримінального Кодексу за вчинений злочин передбачено більш жорстоке покарання. Факт неповноліття винного має враховуватись судом як пом'якшуюча обставина. Для осіб, які вчинили злочини у неповнолітньому віці передбачено полегшені порівняно з дорослими злочинцями умови для умовно-дострокового звільнення від відбування покарання.

У разі вчинення неповнолітнім злочину, який не становить великої суспільної небезпеки, він може бути звільнений від кримінальної відповідальності із застосуванням до нього примусових заходів виховного характеру. Найбільш суворим покаранням примусовим заходом є направлення до спеціальних навчально-виховних установ, яке здійснюється примусово, незалежно від бажання неповнолітнього чи його батьків. Кримінальна статистика свідчить, що щороку виявляють 30000 неповнолітніх осіб, котрі вчинили злочини різного роду.

Необхідно пам'ятати: за крадіжку суд може призначити покарання до 3 років позбавлення волі, за грабіж - до 5 років. Крадіжка, вчинена повторно чи групою осіб за попереднім зговором, може потягти за собою покарання до 7 років позбавлення волі, а грабіж за цих умов - до 8 років. Крадіжка з проникненням у житло карається позбавленням волі на строк від 3 до 10 років, грабіж з проникненням у житло - від 7 до 12 років.

Кодекс про адміністративні правопорушення передбачає для неповнолітніх більш м'який режим застосування адміністративних стягнень. За вчинення неповнолітніми у віці 16-18 років замість адміністративних стягнень можуть бути застосовані такі заходи впливу:

1) зобов'язання публічно чи в іншій формі попросити вибачення у потерпілого;

2) усне застереження, що є пом'якшенням у визначенні покарання;

3) догана або сувора догана;

4) передача неповнолітнього під нагляд педагогічному чи трудовому колективу за їх згодою.

Адміністративний кодекс передбачає накладання на батьків штрафу за порушення неповнолітніх, якщо вони не виконують належним чином своїх обов'язків щодо виховання дітей та контролю за їх поведінкою.

Отже, неповнолітні наділені необхідними правами для повноцінного життя, мають правовий захист та певні пом'якшення щодо призначення судом покарання.

    Вісті з уроків    Правові дебати

 Чи потрібні правові норми у суспільстві?

1.Бойко Ю.: « Правові норми потрібні у суспільстві, бо вони впливають на суспільні відносини. Вони регулюють поведінку членів суспільства. Норми права встановлюють правила поведінки, а вони обов'язкові для всіх. Видається закон, він визначає норму поведінки».

2.Давиденко Д.: « Не всі ж норми виконуються і нічого».

3. Бодня В.: « Думаю, що правові норми потрібні, бо вони відіграють правоохоронну роль У всі часи були порушники, які порушували встановлені норми. Коли виникло право, це був гарний засіб охорони, захисту встановлених правил поведінки». 4.Подєльщиков О.: « Та звісно, що потрібні норми. Частина норм щось забороняє, визначає можливості певних дій. Держава визначає, які правила поведінки будуть діяти, а проти яких будуть встановлені певні міри покарання. Люди це дізнаються і менше здійснюють злочинів».

5. Багліков О.: « Всі знають як себе поводити. Можна і не записувати як все робити, що можна, а що ні ».

б. Татьянченко О.: « Закони встановлюють покарання за порушення. Порушники знають про ці покарання і це їх примушує задуматись над своєю поведінкою. Та не всі ж знають закони, того і не дуже бояться покарань».

7.Ряховська С: « Зміст законів варто вивчати. Норми, які містяться в законах допомагають вирішити певні проблеми, які виникають в житті. Це ж не значить, що якщо ти не порушник, можна їх і не знати. В житті багато таких ситуацій, які розв'язуються за допомогою правових норм. Чим більше ми керуватимемося у своєму житті нормами права, тим менше виникатиме проблем. У цьому і заключається правова культура: знати правові норми, будувати свою поведінку у рамках правових норм, бути не байдужими до проявів антиправової, антисоціальної поведінки, сприяти їх викоріненню».

Правова дискусія. Чи тотожні поняття: правопорядок і дисципліна?

1.Багліков О.: « Думаю, що це одне і те ж ».

2. Давиденко Д.: « Так. Це означає не порушувати дисципліну».

1. Бойко А.: « На мою думку, зміст цих понять різний. Правопорядок - це система суспільних відносин, дій, що відбуваються у рамках правових норм, а дисципліна-це коли все своєчасно і неухильно виконується».

4. Бойко Ю: «Я теж думаю, що це різні правові явища. Дисципліна - виконання встановлених правових норм в державному й громадському житті, а правопорядок - це коли не порушуються закони, норми поведінки».
5. Лазрян А.: «Дисципліна можливо потрібна тільки для війська, але коли поміркуєш, то дисципліна потрібна у всіх сферах життя».

6. Ряховська С: « Варто уточнити певні особливості і правопорядку і дисципліни, щоб
зрозуміти певні помилки у твердженнях товаришів. Громадський порядок вимагає дотримання серед соціальних нори і правових норм. Звісно, складовою громадського
порядку є правопорядок. Дійсно, правопорядок - це система суспільних відносин, будь-
яких інших дій, що вимагають правове значення і здійснюються в суспільстві відповідно
до вимог норм права. З поняттям «громадський порядок» і « правопорядок пов'язане
поняття « дисципліна». Вірно стверджувала Бойко Ю., та варто уточнити, що дисципліна це точне, своєчасне й неухильне дотримання встановлених правовими та іншими соціальними нормами правил поведінки в державному й громадському житті. Отже, ці поняття не тотожні».

Ряховська Сніжана учениця 11 класу, призер районної МАН

Правовий захист дітей в національному законодавстві України.

Українська держава за період незалежності немало зробила для формування та реалізації принципово нової політики у сфері правового захисту дитини, зокрема, зобов'язалася неухильно додержуватися міжнародних правових стандартів у цій сфері та розробила свій механізм реалізації засад державної політики. Цей механізм реалізується через систему законодавства у різних галузях права, що саме і свідчить, на думку автора, про системний підхід до вирішення проблеми, яка аналізується.

Захист прав дитини в Україні забезпечується кримінально-правовими засобами, до яких належать, по-перше, диференціація та індивідуалізація кримінальної відповідальності і покарання осіб, які не досягли повноліття, по-друге, застосування більш суворих санкцій до осіб, які вчинили злочин проти дитини. У Кримінальному кодексі України встановлено: загальний вік, з якого особа може бути притягнута до кримінальної відповідальності, - 16 років (ч. 1 ст. 22), а за злочини, передбачені частиною 2 цієї ж статті - з 14 років. Перелік злочинів, за вчинення яких кримінальній відповідальності підлягають особи віком від 14 років, є вичерпним і містить тільки умисні злочини. Загальна частина Кримінального кодексу містить низку норм, що забезпечують нормальний фізичний і психічний розвиток неповнолітніх: вчинення злочину неповнолітнім є обставиною, що пом'якшує кримінальне покарання (п. З ч. 1 ст. 66); до осіб, які вчинили злочин у віці до 18 років, не застосовується довічного позбавлення волі (ч. 2 ст. 64).

Закон України "Про телебачення і радіомовлення" містить окрему ст. 41 «Захист прав неповнолітніх телеглядачів і радіослухачів», яка забороняє передачі (фільми), що можуть завдати шкоди фізичному, психічному, моральному розвиткові неповнолітніх, а також не дозволяє без згоди батьків або осіб, що їх заміняють, розповсюджувати інформацію про неповнолітніх.

Закон України «Про рекламу» містить окрему ст.20 «Реклама і діти», що забороняє використовувати в рекламі зображення дітей, які споживають або використовують продукцію, призначену тільки для дорослих чи заборонену для придбання або споживання неповнолітніми. Реклама не повинна містити закликів до дітей придбати продукцію. В рекламі не повинно бути навіть іграшкової зброї, вибухових пристроїв.

20 листопада 2003 року підписаний, азі січня 2004 року набув чинності Закон України «Про захист суспільної моралі», котрий також містить правові норми щодо захисту малолітніх і неповнолітніх від шкідливого впливу ЗМІ. Цей закон забороняє (ст.2) в Україні виробництво і обіг у будь-якій формі продукції порнографічного характеру, накладає обмеження на продукцію еротичного характеру та таку, що містить елементи насильства та жорстокості. Згідно із ст. 8 «Продукція сексуального чи еротичного характеру може розповсюджуватися за умови недоступності її неповнолітнім і не нав'язування споживачам». її продаж неповнолітнім заборонено. За ст. 11 цього закону залучення до продажу еротичної продукції, ознайомлення з продукцією неповнолітніх осіб до 16 років, в окремих випадках 18 років, заборонено. В названому законі підкреслюється «недопущення пропаганди в електронних та засобах масової інформації культу насильства, жорстокості, розповсюдження порнографії; заборону демонстрації неліцензійованої аудіо-відеопродукції на всіх національних телерадіокомпаніях; приєднання до міжнародних договорів з питань захисту суспільної моралі» [3, с.212].

Таким чином, у національному законодавстві є нормативні документи, які сприяють правовому захисту дітей. Правовий захист дітей, передбачений в системі різних галузей законодавства, свідчить про механізм реалізації правового захисту дитини в Україні.

Права очима учнів

3 клас. Тилик Данило: «Маю право на навчання. Я навчаюсь у 1 класі. У мене є все необхідне для навчання: «Буквар», зошит, ручка, олівець, лінійка.»

4 клас. Сахно Катерина: «Мій обов’язок – навчатися. Я навчаюсь безкоштовно, користуюсь підручниками. Можу написати вітальну листівку, мені подобається читати рідною мовою,рахувати,  ліпити»

5 клас. Подворко Анастасія: «Ми маємо право на відпочинок. Я з батьками люблю відпочивати біля моря, ми ловимо рибу, плаваємо, купаємось. Знаю, що кожен зобов’язаний не заподіювати шкоди природі. (Ст.66)».

6 клас. Коротун Анна: «Державною мовою в Україні є українська мова. (Ст.10).

Я люблю свою солов’їну українську мову. Я вивчила багато віршів напам’ять. Зайняла 1 місце в конкурсі імені Яцика.»

Підсумки рейду

«Як ти виконуєш свої обов’язки?»

• Обов’язок навчатися
• Гідно виконують обов’язок  навчатися учні 4 класу: Коротун Карина, Боднар Богдана, Релушко Олександр; 5 кл. Петришина Ульяна, Косаренко Ія, Сапун Валерія, 6 класу. Данилюк Карина, 7 класу: Шаповал Альона, Коротун Карина, 8 класу: Журавко Валерій, Шиліна Таміла, 9 класу Левченко Оксана, Прихідько Карина, 10 класу: Бойко Анна, Бодня Вікторія.
• Не виконують свого обов’язку навчатися: Купріянов Валентин (7 кл.), Холод Сергій (7 клас), Купріянов Павло (9 клас).
• Відвідування школи
• У класі були пропуски без поважних причин:
• Купріянов Валентин (7 кл.), Холод Сергій (7 клас), Купріянов Павло (9 клас).
• Дотримання санітарно-гігієнічних вимог у класі: учні 8 класу перемогли в номінації «Найкращий санітарний стан у класі» (класний керівник Ведмідь Антоніна Григорівна).

Рейд проведено членами учнівського парламенту

Вивчаємо Конституцію України

5 клас. Ми дізналися:

Ст.49. Кожен має право на охорону здоров’я.

 Ст. 50. Кожен має право на безпечне для життя і здоров’я довкілля.

6 клас. Дуже цікаво знати:

Ст.57.Кожному гарантується право знати свої права і обов’язки. Ст. 59. Кожен має право на правову допомогу.

7 клас Нам стало відомо:

Ст.3. Людина, її життя і здоров’я, честь і гідність визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Ст.5. Україна є республікою. Ніхто не може узурпувати державну владу.

 Ми будемо виконувати свої обов’язки:

Ст. 65. Захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов’язком громадян України.

Ст. 67. Кожен зобов’язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Ст.68. кожен зобов’язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.

Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.