Комунальний заклад "Верхньотерсянська загальноосвітня школа I-III ступенів" Гуляйпільської районної ради Запорізької області

 





Відкриті заходи педагогів

Атестаційні заходи. Вчитель Бережна Юлія Валентинівна   

1. Відкритий урок.Тема: Морально- етичні уроки доброти, чуйності, турботи по рідних у повісті Григора Тютюнника " Климко".

Презентація до уроку  /uploads/editor/8669/603537/sitepage_83/files/ukr__lit_7_klas.zip

2. Відкрита виховна година. 

Презентація до виховної години

/uploads/editor/8669/603537/sitepage_83/files/vidatni_ukrainci_5__1.pptx

 

План-конспект

 

                                                      Урок

Тема. Морально-етичні уроки доброти, чуйності, турботи про рідних у  повісті Григора Тютюнника "Климко".

Мета:

навчальна: продовжувати висвітлювати тему  - воєнне дитинство  у творі; вміти проводити паралелі між особистим життям автора і сюжетом твору;

розвивальна: розвивати навички аналізу епічного твору; висловлювати власні роздуми про значення доброти і чуйності в людському житті; через художнє слово осмислити та сприйняти морально-етичні уроки доброти, чуйності, турботи про рідних на прикладі взаємостосунків героїв повісті; усвідомити головну ідею твору – ідея самопожертви – та її майстерне, художньо переконливе втілення;

виховна: виховувати в семикласників такі гуманні якості людини, як чуйність, доброту, турботу про рідних і чужих, здатність співпереживати.

Тип уроку: комбінований.

У кінці уроку:

Учні знатимуть: морально-етичні проблеми, порушені письменником.

Учні вмітимуть: висловлювати власне ставлення з приводу поставлених автором проблем; аналізувати вчинки Климка; добирати цитати на підтвердження власних думок.

Методи, прийоми та форми роботи: літературний диктант, бесіда, робота зі схемою, робота в групах, вступне слово вчителя.

Обладнання: портрет письменника, тлумачний словник, текст твору, виставка книг різних письменників про воєнне дитинство, презентація, виконана в програмі MS Power Point.

 

Хід уроку

І. Актуалізація опорних знань.

«Знання в  моїх долонях» ( з’ясування емоційної готовності учнів до уроку)

 Потріть свої  долоні і передайте тепло сусіду по парті
Літературний диктант. За поданими висловленнями з’ясувати, хто з героїв твору про кого виявляє турботу.

1. «Ти ж там хазяйнуй, … . А вночі спи і не бійся … . Вночі воно все так, як і вдень, тільки й того, що поночі» [с.161] (дядько Кирило про Климка).

2. Туди … біжіть! – закричав він, повертаючи рукою праворуч від себе. – Туди! Там балка!» [с.226] (Климко про полоненого).

 3. «… житимемо втрьох, будеш нам за рідного сина… В школу тебе оддамо…» [с.216] (тітка Марина про Климка).

4. «Не треба вам нічого промінювати, а переходьте … переходьте жити до нас. Ми вам помагати будемо, маленьку глядітимемо…» [с.189] (Климко із Зульфатом про Наталію Миколаївну).

5. «Не треба… Носи собі, раз уже ти земляк…» [с.203] (швець про Климка).

6. «… вчепився … в другу руку і закричав: «Пустіть її! Це моя сестра! Сестра моя, чуєте? Вона мені за матір!!!» [с.208] (Климко про незнайому дівчину).

7. «Не треба мені грошей … Я тобі й так насиплю з півпуда, а той більше, скільки донесеш» [с.211] (тітка Марина про Климка).

8. «Лежи, лежи … Куди ж ти підеш отакий-о немічний. Підчинишся трохи, тоді й підеш» [с.213] (тітка Марина про Климка).

9. «Листя палять … Треба ж роботу якусь зробити … , а то тільки набалакав: і те зроблю, і те…» [с.215] (Климко про тітку Марину).

10. «Тільки накинь зараз на себе старе шмаття якесь або хусткою великою запнися, щоб ні лиця, ні очей не видно було» [с.209] (швець про дівчину).

ІІ. . Оголошення теми, мети уроку.

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності.

Слово вчителя.

 

«Усне малювання» (асоціації до слова «війна»)   

- Діти! А із чим у вас асоціюється слово війна? (з утратою, горем, самотністю, голодом)

Вірно, діти, війна – це зло! Війна кривдить нещадно, руйнує душу людини, вбиває, знищує. Але найстрашніше, коли війна торкається своїм чорним крилом дитини.

Будьте уважні до того що побачите і що відчуєте. Спробуєте стисло передати те, що відчуєте.

Що об’єднує це відео і наш твір?

Про війну написано дуже багато творів, картин, кінофільмів. Для чого, з якою метою?

(Михайло Дьяченко – харківський художник – «Хрещення вогнем», Радо Явір – художник із Словаччини – малює картини про війну на сході України, Беата Куркуль – українська художниця – допомагає українській армії.)

Війна – це лихо, горе. Але у війни є одна особливість: вона розкриває єство кожної людини, перевіряє їх на чесність, порядність.

Лінгвістична хвилинка

Мораль- система поглядів і уявлень, норм і оцінок, які регулюють поведінку людини.

Етика – наука про мораль, її походження, розвиток і роль у суспільному та особистому житті людини.

Урок – висновок, логічний підсумок чого-небудь, що має значення в майбутньому.

Доброта -  чутливе, дружнє ставлення до людей.

Чуйність - уважність і сердечне ставлення до людей.

Турбота – увага до потреб когось або чогось.

                                

 

 

Найвища наука життя- мудрість,

                                 а найвища мудрість- бути добрим.

                                                                       Гр. Тютюнник

Запитання

Які морально-етичні проблеми порушені в повісті?

ІV. Етап засвоєння нових знань

Слово вчителя

1. Герої багатьох творів Г. Тютюнника – діти, але це не означає, що вони писалися спеціально для дітей. Душа митця була дуже схожою на дитячу, його власні почуття і переживання світу суголосні з переживанням дитини, чистого, довірливого, ще не зіпсованого створіння. 
Власне вся творчість Г. Тютюнника тримається на вічних загальнолюдських цінностях, що наповнюються пронизливим світлом, найменші закутки людських душ, блукальців, як і він сам, відчужених дітей від величезного, але все ж таки прекрасного світу. 
Читаючи твір Г. Тютюнника «Климко», кожен із вас, я сподіваюсь, замислився над тим, як складно жилося дітям під час Другої світової війни. 

2. Як жилося дітям під час подій Другої світової війни?

(Дуже складно жилося дітям під час  Другої світової війни. Багато дітей залишилося без батьків, без приміщень для житла. Тому діти вимушені були шукати собі помешкання, їжу, одяг. Війна принесла як українцям, так й іншим поневоленим Німеччиною народам – хворобу, знущання, голод, смерть. Скільки дітей було вивезено до Німеччини! Діти працювали за верстатами поруч із дорослими, не знаючи сну й відпочинку.)

3.  Чому Григір Тютюнник у зрілому віці часто говорив : «І на мить не хотів би повернутися у своє дитинство...»?

Повідомлення учениці про дитинство письменника

4. «Добро – Зло» (складання сенкану)

Давайте поговоримо про поняття «добро» і «зло». Представимо ці поняття у формі сенкану

Добро

Зло

Чарівне, лагідне

Допомагає, підтримує,

Воно збагачує людську душу

Щастя

Жорстоке, чорне

Кривдить, вбиває, знищує

Нещадно руйнує душу людини

Горе

5. Бесіда за запитаннями:

   - Яким, на вашу думку, було дитинство Климка? Свою думку вмотивуйте.

    - Через що він залишився самотнім?

    -  Яким постає перед читачем Климко?

    -  Що змусило хлопця вирушити в дорогу? Чи була вона небезпечною?

    -  Як хлопцю довелося виживати в дорозі? 

     - Хто з героїв повісті оточений найбільшою увагою героїв повісті?

     - А що у Климкові вам сподобалося найбільше?

     - Який вчинок головного героя є найблагороднішим?

     - Вчинок якого персонажа ви вважаєте найпідлішим?

     - Чому автор дав твору таку назву?

     - А знаєте, що означає це імя?

     Климко – добрий, допитливий, до лідерства не прагне, чесний, розважливий, терплячий.

Робота з таблицею.

Ситуація випробування

Риси характеру

«Доглядати за собою він умів і сам. Давно вже вмів...»

Самостійність і організованість

«Я не голодний,- сказав Климко, одсуваючи миску і похнюпився»

Почуття власної гідності

«Не треба вам нічого промінювати, переходьте до нас жити...»

Чуйність, благородність

«Знаєш, що я придумав, я піду по сіль...»

Рішучість

«Пустіть її, це моя сестра...»

Сміливість

«Де в тебе й силочка береться, ой скільки пройшов голодний»

Витривалість, цілеспрямованість

«Ну й меткий! Хіба модна отакому хворому - і за роботу?»

Працелюбність

«Я піду, тьотю,...мене там ждуть...»

Відповідальність, людина слова

«Мені, тьотю Марино, якби хоч пляшку із собою взяти додому...»

Милосердність, турботливість

«Туди, дядю, біжіть! – закричав він, показуючи рукою праворуч від себе: - туди! Там балка!»

Хоробрість

Отже,

-​ Які ж риси характеру Климка розкрив автор?

 6. Робота зі схемою. (групова робота)

Розгляньте схему. Що об’єднує поданих персонажів з головним героєм? Схарактеризуйте стосунки з кожним із них, відповідаючи на запитання та ілюструючи відповіді цитатами.    

                                                      Дядько Кирило

                 Наталія Миколаївна                           Полонений-утікач

 

 

Климко

                                  Зульфат                                             Тітка Марина

                                                                           Швець і незнайома дівчина

                                                    Дід Бочонок       

 

 Климко і дядько Кирило

1.Що робив малий по господарству? Чому?

2. Чи хотів бути схожим на дядька?

3. Як сприйняв хлопець смерть близької людини?

Климко і Наталія Миколаївна

1. Як жилося Климкові з учителькою та її донею? Чи нарікав він на труднощі?

2. Наведіть приклади турботливого ставлення Климка до нової родини.

3. За що просить вибачення Наталія Миколаївна?

Климко і Зульфат

1. Які труднощі друзі долають разом?

2. Опишіть, як Зульфат чекав на товариша?

Климко, швець і незнайома дівчина

1. Прокоментуйте епізод, коли хлопчик рятує незнайомку від нацистів. Які риси вдачі виявив Климко своїм учинком?

2. Знайдіть і зачитайте опис зовнішності шевця  на деревяному візочку. Чи можемо з опису судити про ставлення автора до цього персонажа?

Климко і дід Бочонок

1. Як старий аптекар підтримував Климка?

2. За що хлопець недолюблював дідову дружину?

3. Які настанови дав Бочонок малому на дорогу?

Климко і тітка Марина

1. Ким був для тітки хлопчик-знайда?

2. Як віддячує Климко жінці за її добре і чуйне ставлення?

3. Що пообіцяв він жінці, вирушаючи в дорогу?

Климко і полонений-утікач

1. Як сталося, що вбили Климка?

2. Що міг зробити хлопець, аби залишитися живим?

7. Пояснення вчителя.
Григір Тютюнник – великий майстер художньої деталі. Він один з не багатьох міг тонко відчувати й виражати реальну дійсність через окреме слово, тому й називали його майстром художньої деталі.

Художня деталь – особлива риса, ознака, подробиця в портреті, поведінці персонажа, його навколишньому оточені, що часто повторюється письменником при змалюванні героїв і служить для розкриття якихось глибинних його характеристик.

Ноги Климка – важлива деталь у змалюванні характеру та життя хлопчика. Босі ноги Климка в осінню холодну пору у далекій дорогі як символ гіркого сирітського дитинства, обпаленого війною. Босоніж хлопчик уперто іде до своєї мети – принести солі додому.

     Доброта, щедрість, любов до ближнього, турбота виявляються через вживання тіткою пестливих слів: «борошенце»,«багатенько», «мішечки», «клуночок», «лобик», «сонечко», «молочко», «синочку» та ін. Просторічні слова у її мовленні свідчать про те, що тітка звичайна проста селянка: «носовичок», «жалко», «осталося», «мо’», «осьо», «паняй», «одбазарувалися», «підчинишся», «бідовенький», «босяцюра» та ін.

8. Симулятивно-рольова  гра  «Зустріч з героями»

Сьогодні на нашому уроці присутні літературні герої повісті: Климко,  Зульфат, Наталія Миколаївна, тітка Марина.
Вони нам розкажуть, як їм довелося зберегти ці якості, незважаючи на воєнне лихоліття? Можна задати питання героям. До слова запрошується Климко.

Климко. Виріс я у бідній селянській сім’ї. Як ви знаєте, за творами, у Климка рано не стало батьків. Тому й забрав мене до себе дядько Кирило на виховання. Дуже цінував я у своєму дядькові його доброту і чесність. Він до мене ставився, як до сина: похвалить, обніме, принесе гостинчик. Як з трепетом чекав його з роботи. Дуже болісно я переживав його трагічну загибель. І вирішив я, як би там не було, посаджу на могилі дядька Кирила вишню, яка буде прикрашати цвинтар щопори. У моєму житті зустрічались ще багато хороших щирих людей. Зульфат, мій однокласник, завжди був зі мною поруч. Допомагав облаштувати вагову, разом з ним було легше переносити життєві негаразди. Вчителька Наталія Миколаївна замінила нам із Зульфатом рідних людей, а з Олечкою ми гралися, ніби з молодшою сестричкою. Усім цим людям мені хотілося віддячити. Я знав, що похід за сіллю буде нелегким, але відповідальність за життя близьких була серйозною. Дякую доброму аптекарю, який дав мені і харчі на дорогу, і гроші, і батьківські напутні слова, як у світі жити. На Бочончиху не ображаюсь за сухарі, бо не знає ця людина, що то воно голод. А швець – ця справжня добропорядна людина. Він мені дуже допоміг із взуванкою, яка для мене була потрібна, як повітря. Такі лагідні очі в цієї людини, багацько в житті довелось йому перетерпіти, але доброту свою він зберіг для усіх нас. Як би я вижив після такої довгої дороги, бо пройшовши 200 км. І відчувши, що втрачаю сили, коли б не тітка Марина. Вона лікувала мене. Давала яблука, хліба, молока. Та ще й на дорогу для Олечки передала. Бажаю усім людям бути сердечними, жити в мирі і злагоді.
(Запитання до Климка : Климко, чи нестрашно було тобі в дорозі?)
Зудьфат
. Климко – це мій давній друг, однокласник. Він ніколи мене не зраджував, не видавав секретів, не ображав, не розпускав кулаків. По натурі він дуже спокійний. Боляче мені було, коли дізнався, що фашистський снаряд зруйнував Кликові барак. Потім я шукав Климка, хотів по товариськи допомогти. Після нашої зустрічі допоміг облаштувати його невеличку кімнату. Дуже добре, що переїхала до нас Наталія Миколаївна. Життя стало кращим. Для маленької Олі приніс колиску ще свою. Дуже вболівав за Климка, коли його довго не було. Бігав на станцію щодня. Та ось на кінець замаячіла його постать. Я кинувся до нього, але враз він впав. Ми з Наталією Миколаївною довго його виходжували. 

Шановні семикласники! Цінуйте своїх учителів, любіть школу, не зраджуйте своєї людяності.
(Запитання. Що найбільше ти цінуєш в дружбі)
Наталія Миколаївна. 
Повік буду вдячна Климкові і Зульфатові які в тяжку хвилину протягнули руку допомоги. Дуже переживали ми із Зульфатом за Климком. Була б побігла за ним, наздогнала, та куди. Де він пішов? Климка знайшла пораненим. В його торбинці була маленька пляшечка з молоком. Це ж він для Олі його привіз. Так можуть вчинити тільки самовіддані сердечні люди. Самопожертва його дуже велика. Люди, майте Бога в серці, будьте турботливими, добрими, бережіть один одного. І тоді життя буде прекрасним.
(Запитання. Скажіть, чим були схожі Зульфат і Климко, а чим – ні?)
Тітка Марина. 
Думала собі:» Що людині треба для щастя». Виходить – дружну сім’ю. Побачивши добру, страдницьку, працьовиту дитину, хотілося всю материнську невичерпану любов передати йому. Климко занадто вдячний. Ще перебуваючи в стані хвороби, хотілося йому допомогти по господарству. Він і слово чемне скаже ,і пожаліє. Люба дитина. Турбувався за якусь маленьку Олю і молока для неї попросив. Я дала в дорогу йому солі стільки, скільки він міг донести, і молока для дівчинки.
Хотілося б, щоб усі люди стали добрішими, мали турботу про свого ближнього, цінували почуття. Може б і злочинців стало менше. Люди, вмійте знайти зернину любові в собі і подарувати тим, хто поряд.
(Запитання. Яка риса характеру Климка вам найбільш запам’яталася. Розкажіть.)

Переконливо письменник змальовує чистий світ дитячої душі, якій органічно притаманні потреба жити за законами справедливості, чуйності, доброти. Климко все своє життя піклується про інших. З радістю зустрічає дядька-машиніста, пригощав смачним власноруч приготованим обідом і так само турботливо проводжав на чергову зміну. Задля вчительки, її доньки, Зульфата він пустився в далеку небезпечну подорож по сіль. «Своїх героїв я не ідеалізую, не наділяю якимось особливими рисами характеру. В основному, це звичайні люди».

   Звичайні люди, звичайні долі. Вони випромінюють милосердя, готовність пожертвувати собою

 V. ЕТАП ЗАКРІПЛЕННЯ НОВИХ ЗНАНЬ

Робота в групах «Характер персонажу»

Завдання:

І група. Аналізуючи слова персонажів, з’ясувати, які риси характеру

проявляються в них.

Дядько Кирило. «...мій помощничок. Ай добра (про юшку). Таку не всяка кухарка зварить» (Щирість, подяка).

Бочонок. «Я тобі харчів на дорогу дам, може, хоч хлібину колись купиш» (Турбота, доброта).

Зульфат. «А Олі я колиску принесу. У нас є. Все помагать будемо» (Людяність, чуйність).

 ІІ група. Аналізуючи слова персонажів, з’ясувати, які риси характеру

проявляються в них.

Швець. «Не треба (Климкові). Носи собі, раз уже ти земляк». «Ти, молодице, хотіла собі балетки за сіль. То бери» (Людяність, доброта).

Тітка Марина. «Не треба мені грошей, хлопчику. Я тобі й так насиплю з півпуда» (Милосердя, чуйність.)

Врятована дівчина. «А то й справді був би моїм братиком...У нас із мамою більше нікого немає. Жив би в нас» (Вдячність, турбота).

ІІІ група. А які персонажі у творі викликають у вас зневажливе ставлення?

Чому?

(Бородань, Бочониха, ворожка. Ми можемо це довести, зачитавши уривок з тексту «на базарі»).

Висновок : ми впевнились, якою може бути людина, коли на її долю випадають тяжкі випробування. Головний герой твору – Климко, дядько Кирило, дід Бочонок, Наталя Миколаївна, тітка Марина, швець, Зульфат, дідусь Гарєєв проходять ці випробування гідно, переконуючи, що людина - найвеличніша з усіх істот, якій притаманні милосердність, готовність пожертвувати собою задля іншого; а інші втрачають людські гідність: бородань з базару, бочончиха, ворожка, поліцейський.

Наукова експертиза  «Кінець повісті»

В одному з інтерв’ю Григір Тютюнник сказав, що найдорожчою темою, а отже й ідеалом для мене завжди були і залишаються доброта, самовідданість і милосердність людської душі в найрізноманітніших її проявах. Тільки смерть завадила Климкові сповнити до кінця свій благородний людський обов’язок. Війна вбила цього холодного і голодного сироту, але не скалічила його такої маленької і водночас такої великої , зігрітої теплом людяності і благородства, душі, кришталево чистої, відкритої для людей.

(Зачитування напам’ять  уривку фіналу повісті).

Учитель. Климко, як і хотів, повернувся з далекої і небезпечної подорожі додому. Усе навкруги було рідне і знайоме. Хлопчик почувався щасливою людиною, адже здобув сіль і харчі, які врятують учительку і її донечку. Він уже уявляв, як Наталя Миколаївна відгукнеться на його стук у двері, несподівана  ворожа куля  обірвала життя хлопчика…

  • Давайте поміркуємо, чи міг у тій ситуації Климко уникнути загибелі? Що для цього він мав зробити? (Климко міг упасти на землю, пригнутися, заховатися у кущах, утекти).
  • Чому німець поцілив у Климка? (Хлопчик намагався допомогти втікачу – полоненому солдату).
  • Чи міг Климко вчинити по-іншому? (Ні. Климко – патріот, а значить не міг залишитися стороннім спостерігачем у тій ситуації).

V. Рефлексивно- оцінювальний етап

Незакінчене речення

1. На уроці я дізнався…

2.  Урок важливий, тому що…

3.  Мені сподобалося…

  

4.  Повість нас вчить…

5. В повісті порушені такі морально-етичні проблеми…

6. Я взяла для себе такі уроки із сьогоднішнього уроку…

7. Назвіть прислів’я та приказки про добро, які ви знаєте.

Все добре переймай, а зла уникай.

Добре діло роби сміло.

Добре ім'я — найкраще багатство.

Добре роби, добре й буде.

     Усе своє коротке життя Климко більше піклувався про інших, ніж про себе. Утративши єдину рідну людину, Климко не може опанувати себе, аж поки не виникла потреба опікуватися долею своєї вчительки. Доля немов винагородила хлопчика за високе благородство помислів і вчинків. Але зла було так багато, що воно не дало маленькому добро творцеві лишитися живим. Війна полонила всіх у свої обіймах…. 

   Уроки чуйності, турботи, доброти дає нам повість Г. Тютюнника. З часу написання твору пройшло 37 років. Діти, як ви думаєте, чи актуальний цей твір у наш час?
    Ця повість страшна своєю правдою про війну і красивою правдою про благородних людей. 
   Схиляючи голову перед пам’яттю дітей, що загинули на війні, ми маємо докласти всіх зусиль, аби не опалював вогонь війни душі дітей. 

  

На згадку про наш урок я хочу подарувати вам «Пам’ятку добрих i корисних справ»

Домашнє завдання.

1 рівень. Переказ улюбленого епізоду повісті.

2-3рівень. Дібрати заголовки до розділів повісті, характеристика образу Климка. «Дитинство, обпалене війною».

4 рівень. Характеристика образу Климка.

 

Додаткові завдання

Ситуація випробування

Риси характеру

«Доглядати за собою він умів і сам. Давно вже вмів...»

 

«Я не голодний,- сказав Климко, одсуваючи миску і похнюпився»

 

«Не треба вам нічого промінювати, переходьте до нас жити...»

 

«Знаєш, що я придумав, я піду по сіль...»

 

«Пустіть її, це моя сестра...»

 

«Де в тебе й силочка береться, ой скільки пройшов голодний»

 

«Ну й меткий! Хіба модна отакому хворому - і за роботу?»

 

«Я піду, тьотю,...мене там ждуть...»

 

«Мені, тьотю Марино, якби хоч пляшку із собою взяти додому...»

 

«Туди, дядю, біжіть! – закричав він, показуючи рукою праворуч від себе: - туди! Там балка!»

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Климко і дядько Кирило

1.Що робив малий по господарству? Чому?

2. Чи хотів бути схожим на дядька?

3. Як сприйняв хлопець смерть близької людини?

І група. Аналізуючи слова персонажів, з’ясувати, які риси характеру

проявляються в них.

Дядько Кирило. «...мій помощничок. Ай добра (про юшку). Таку не всяка кухарка зварить» .

Климко і Наталія Миколаївна

1. Як жилося Климкові з учителькою та її донею? Чи нарікав він на труднощі?

2. Наведіть приклади турботливого ставлення Климка до нової родини.

3. За що просить вибачення Наталія Миколаївна?

ІІ група. Аналізуючи слова персонажів, з’ясувати, які риси характеру

проявляються в них.

Швець. «Не треба (Климкові). Носи собі, раз уже ти земляк». «Ти, молодице, хотіла собі балетки за сіль. То бери»

Климко і Зульфат

1. Які труднощі друзі долають разом?

2. Опишіть, як Зульфат чекав на товариша?

А які персонажі у творі викликають у вас зневажливе ставлення?

Чому?

Климко, швець і незнайома дівчина

1. Прокоментуйте епізод, коли хлопчик рятує незнайомку від нацистів. Які риси вдачі виявив Климко своїм учинком?

2. Знайдіть і зачитайте опис зовнішності шевця  на деревяному візочку. Чи можемо з опису судити про ставлення автора до цього персонажа?

Аналізуючи слова персонажів, з’ясувати, які риси характеру

проявляються в них.

Бочонок. «Я тобі харчів на дорогу дам, може, хоч хлібину колись купиш»

Климко і дід Бочонок

1. Як старий аптекар підтримував Климка?

2. За що хлопець недолюблював дідову дружину?

3. Які настанови дав Бочонок малому на дорогу?

Аналізуючи слова персонажів, з’ясувати, які риси характеру

проявляються в них.

Тітка Марина. «Не треба мені грошей, хлопчику. Я тобі й так насиплю з півпуда»

Климко і тітка Марина

1. Ким був для тітки хлопчик-знайда?

2. Як віддячує Климко жінці за її добре і чуйне ставлення?

3. Що пообіцяв він жінці, вирушаючи в дорогу?

Аналізуючи слова персонажів, з’ясувати, які риси характеру

проявляються в них.

Врятована дівчина. «А то й справді був би моїм братиком...У нас із мамою більше нікого немає. Жив би в нас»

Климко і полонений-утікач

1. Як сталося, що вбили Климка?

2. Що міг зробити хлопець, аби залишитися живим?

Аналізуючи слова персонажів, з’ясувати, які риси характеру

проявляються в них.

Зульфат. «А Олі я колиску принесу. У нас є. Все помагать будемо»

 

 

 

Виховна година

Тема: Митвоє майбутнє, Україна!.

 

Тема: Ми твоє майбутнє, Україно!

Мета:
• навчальна – закріпити знання учнів про Україну, її символи, традиції, впроваджувати елементи естетичного виховання культури спілкування;
• розвивальна – розвивати  мовлення учнів, культуру поведінки; колективну творчість і комунікативні здібності;
виховна – виховувати любов і повагу до своєї Батьківщини - України, її символів, традицій, обрядів, почуття глибокої поваги до предків, своїх рідних і близьких, творчу самостійність і відповідальність, уміння самоорганізовуватись, вміння працювати командою, сприяти розвитку творчої особистості.
                                                                           Епіграф:

                                                                     Свою Україну любіть. Любіть її…

                                                                     Во врем’я люте. В останню тяжкую                

                                                          минуту За неї Господа моліть.

                                                                                    (Тарас Шевченко)

Зал прикрашений національною та народною символікою України.

Учитель
Разом з вітром журавель
Із чужих летів земель.
Вітер дуже дивувався:
„Нащо ти летів, старався?
Чим так вабить ця земля?" -
Запитав у журавля.
„Тут мене ростила мати,
Тут навчився я літати,
Тут зів'ю гніздо і я,
Батьківщина тут моя".

   Кожна людина з великою любов’ю і душевним трепетом згадує те місце, де вона народилася, де промайнуло її дитинство, дитинство з дивосвітом-казкою, з материнською ласкою у затишній батьківській оселі. То родинне вогнище, маленька батьківщина кожної людини. То її велике «Я», з якого починається людина, родина, батьківщина і вся наша велична й неповторна у світі Україна. Її красою захоплювались поети, художники та композитори.
 1. Асоціативний кущ
- Діти, а що для вас Батьківщина?
Діти: Для мене – це край, де я народився, живу, де живуть і працюють мої батьки.
- Це школа, вулиця, на якій я живу.
- Це моя родина: тато, мама, сестричка, бабуся, дідусь, рідна домівка.
Вчитель: Ми називаємо Україну своєю Батьківщиною. Якими ще словами близькими за значенням ми можемо її назвати?
Діти: Вітчизна, рідний край, земля батьків, отчий дім, Україна - ненька, рідний дім, рідний берег, рідна сторона.

Учні
1. Моя Україна - зоря світанкова,
Пшеничні лани, голубі небеса,
Її солов'їна калинова мова
Світиться наче на сонці роса.
О, рідна матусю, за правду і волю
Справіку моляться твої вуста.
Моя Україна народжена з болю,
Любові та віри Ісуса Христа.

Подворко Катерина «Я українка».

   Сьогодні ми з вами заглянемо в історію і дізнаємось , звідки пішла назва «Україна», пригадаємо, що означають її символи. Адже у нашого народу глибоке тисячолітнє коріння . Українці , як і інші народи пройшли довгий шлях розвитку , що зафіксувався у всіх сферах життя - культурі , мові , побуті . Україна може пишатися своєю древньою, величною історією .

- А чи знаєте ви , що означає слово Україна ? Зараз я вам розповім легенду про Україну .

ЛЕГЕНДА ПРО УКРАЇНУ

Колись давним – давно в одному селі жила бідна вдова .Не було в неї ніякої втіхи від життя, тільки одна важка робота . І ось настав радісний день . В неї народилась дівчинка – маленька . крихітна , гарненька . І мати стала думати , яке ім’я дати своєму дитяті . Тут звідки - невідомо , осяяна маревом , з’явилася в її хатині чарівниця . Вона з тривогою і жалістю подивилася на немовля і сказала : « Не давай імені дитині , вона сама його знайде , а якщо даси , то вона помре .

Дівчина росла – підростала , була розумною , слухняною , але невеселою часто журилася тим , що в неї не було імені . І ось їй виповнилось 16 років. Задумала вона вирушити в білий світ , щоб знайти своє ім’я .Мати ніяк не хотіла розлучатися зі своєю донькою , але вона була невідступна і потайки вирушила в дорогу .

Бідна вдова почекала день ,почекала другий , не витримала розлуки і пішла свою дочку шукати . Ішла день , ішла другий і вийшла вона в чисте поле, жовте-жовте і пшеницею колоситься .У чистому блакитному небі кружляють ластівки, світить ясне сонечко і бачить мати - спить на полі дівчина, її дочка . Та така гарна , що вона мимоволі замилувалась нею.

Раптом потемніло синє небо , здійняв вітер куряву , полягла до землі колосиста пшениця , із-за обрію насунула чорна хмара . Почувся тупіт та іржання коней , брязкання зброї , вигуки чужою мовою .Це були війська хана Батия .

Попереду їхав сам хан .Раптом він побачив красуню-дівчину , вигукнув :

«Укра-юина» , що на його мові означало «Дівчина молода». Дівчина прокинулась, хан схопив її і забрав з собою .Мати , побачивши це , опустилась на коліна і стала благати Господа Бога захисту для своєї єдиної доньки .

Раптом все стало чорне - чорне , загримів грім , затряслася , загула земля .

А по тому все стихло…По небу пропливали ніжні рожеві хмаринки. Лише курява здіймалась навкруги і на полі стояла самотня вдова .

Пішла вона плачучи шукати свою дитину . А в пам’яті в неї лишилось лиш одне _ Україна , Україна . Йшла …з очей падали сльози .І там , де на землю впала сльозинка , проростала квітка волошка . Мати йшла боса , збивала , колола ноги , іде на землю падала крапля крові – виростали маки .

Де пройшла мати по землі , так і стала та земля зватися Україною.

Державні символи України.
Кожна держава має свої символи. Які символи держави ви знаєте?
2. Вже скільки закривавлених століть
Тебе, Вкраїно, імені лишали...
Тож, встаньмо, браття, в цю урочну мить:
Внесіте прапор вільної Держави!
Степів таврійських і карпатських гір
З'єднався колір синій і жовтавий
Гей, недругам усім наперекір -
Внесіте прапор вільної Держави!
Ганьбив наш прапор зловорожий гнів,
Його полотна в попелі лежали...
Але він знов, як день новий, розцвів,
Внесіте прапор вільної Держави!
Повірмо в те, що нас вже не збороть,
І долучаймось до добра і слави.
Хай будуть з нами правда і Господь -
Внесіте прапор вільної Держави!

Звучить козацький марш. Вносять прапор України.

3. Віддавна народи світу мають власні прапори,
наче долю горду й світлу, піднімають догори!
В будь-якій чужій країні
Я завжди усім казав:
- В мене прапор
Жовто-синій...
Це колосся й небеса.
З'єднуй фарбу - жовту й синю -
У гармонію одну:
Хліб дарує людям силу,
Небо - віру і мету.

4. Національний Гімн України - це урочиста пісня, символ нашої державної єдності. Його більше століття тому написали поет П. Чубинський та композитор М. Вербицький. Слова гімну, які були надруковані вперше в 1869 році, так припали до серця всім українцям, що вони навіть приписали їх Т. Шевченку.

 Все, що мріялось віками,
Сповнилось, настало!
„Ще не вмерла Україна!" -
Гордо прозвучало.

Звучить Гімн України.

5. Історія використання символіки України сягає давнини. Ще на монетах київського князя Володимира Святославовича знаходимо тризуб як символ князівської влади.

Тризуб був поширений в усіх князівствах Київської Русі, зазнав деяких змін (має понад 200 різновидів), але весь час зберігає первісну основу. Окремі династичні роди в Україні вживали Тризуб аж до XV століття. Існує багато різних думок щодо значення Тризуба.

Імовірно, що цей знак символізує триєдність та тривимірність світу, що пізніше трактовано християнством як єдність Бога-Батька, Бога-Духа і Бога-Духа Святого.

Наш герб - тризуб.
Це воля, слава й сила.
Наш герб - тризуб.
Недоля нас косила. 
Та ми зросли, ми є,
Ми завжди будем,
Добро і пісню несемо ми людям.

Але є ще і народні символи нашої держави. Які ж вони, народні символи України?

Звучить спокійна мелодія.

1. Криниця з журавлем і кущ калини -
Безсмертя символ, символ Батьківщини,
Це символ вірності, це символ чистоти,
Людського милосердя й доброти.
Калину і до столу подавали,
Весільні короваї прикрашали.
Як символ долі, щастя і краси.
І чистої дівочої коси.

2. І жито також символ України.
Це обрядова, культова рослина,
Це знак добробуту і злагоди в сім'ї.
І довгого життя на цій землі.
Народна мудрість стверджує - без жита
Людина не могла б на світі жити.
Тож, на достаток і на довгий вік
Тоді, коли Новий надходив рік,
Ходили хлопці житом засівати!
І наречених також посівати
На щастя, на добро обряд велів
Цим життєдайним символом полів.

3. Барвінок - теж рослина обрядова.
Це символ пам'яті і вірності, здоров'я,
Краси і вічності, безсмертя, довгих літ,
Любові знак - барвінку синій цвіт.

4. Верба - одвічний символ України,
Також відома культова рослина.
Символізує вірність, рідний край,
Любов безмежну, ніби небокрай.

5. Смачний продукт, а ще - окраса літа.
Мак - це безмежність зоряного світу
Освячені у церкві м'ята й мак
Були як оберіг, як добрий знак.
Мак українці й дотепер шанують:
Вареники і пироги готують.
Як символ пам'яті і вічності життя:
Смачна із маком на Різдво кутя.

6. Здавна українську хату, господу прикрашали мальви, соняшники, чорнобривці.

7. Лелека - символ щастя і родини,
Любові до своєї Батьківщини,
Добробуту, продовження життя,
Надії символ, віри в майбуття.

8. Хрест - символ із часів давно минулих
Прадавнє значення його ми не забули:
Це знак вогню - двох паличок тертя.
Це оберіг - знак вічності життя.
Це символ віри і терпіння,
Знак благочестя, чистого сумління,
Скорботи, пам'яті, знак щирості й тепла,
Знак захисту від будь-якого зла.

9. Хліб-сіль, рушник - гостинності ознака
Теж культові і обрядові знаки.
Чудовий український шан рушник!
На щастя, він ще з побуту не зник.
Є звичай: рушником святі в'язати,
Дорогу молодятам вистеляти.
Прекрасні візерунки рушників
Несуть красу із глибини віків.

Маршрут знавців державності України.

Вікторина

1.​ Країна, а також місцевість, де людина народи​лася. (Батьківщина)

2.​ Територія, що є одним цілим з погляду історії, з огляду на природні умови, склад населення тощо. (Країна)

3.​ Межа між державами; рубіж. (Кордон)

4 Національгий символ України. Його дарують, ним обмінюються у Великоднє свято. (писанка)
5.​ Головне місто держави; місто, де знаходяться уряд та урядові установи. (Столиця)

6.​ Символічний знак держави, міста чи роду, зо​бражуваний на прапорах, монетах, печатках тощо. (Герб)

7.​ Урочиста пісня, що є символом державної єд​ності. (Гімн)

8.​ Полотнище одного або кількох кольорів, яке є символом держави, організації тощо. (Прапор)

9.​ Установлене державною владою загальнообо​в'язкове правило, що має найвищу юридичну силу. (Закон)

10. Дерево, яке оспівано у народних піснях, у віршах. Воно освячується в церкві перед Пасхою, як засіб від злих сил. (верба)
11 .Кущ оспіваний в українських народних піснях, символ дівочої вроди.  (калина)
12.поширене в Україні дерево, з яким в українських народних піснях і переказах порівнюють струнких дівчат. 
(тополя)
13.Чим прикрашають голову українські дівчата. 
(вінок)
14 .Національний символ України. Матері дарують його своїм дітям на щастя, на долю, відряджаючи у далеку дорогу. (рушник)
15.Яку назву мала козацька держава, створена за дніпровськими порогами? (Запорізька січ)
16 .Назвіть один із найдревніших знаків, який є малим гербом України? (тризуб)
17. Автор слів гімну України? (П. Чубинський)
18 .Назва гімну України (Ще не вмерла Україна)
19 .Як називалась перша слов’янська держава? (Київська Русь)
20. Як називається основний закон України? (Конституція)
21.Як звали сестру Кия, Щека, Хорива? (Либідь)
22.Які кольори державного прапора України? (синій, жовтий)
23.Назвіть найбільшу святиню українського народу в музичній символіці? (гімн)
24.назва великого зібрання творів Т.Г. Шевченко? (Кобзар)
25.Назвіть композитора, який поклав вірші Чубинського на музику, що став гімном? (Вербицький)
26.Що означає слово «козак»? (вільна ,незалежна людина)
Розповiдь учениці про видатних людей України, які прославили нашу країну на весь свiт (за презентацією «Видатні українці»)
Гра-вікторина «В нашім серці Україна»

Продовжити прислів’я.
1.Хліб, сіль їж, а….(правду ріж)
2.Слово не горобець…(вилетить не спіймаєш)
3.Друга легше знайти, ніж…(зберегти)

4.Ранні пташки росу п’ють …(а пізні сльози лють)

5.Заліз кіт на сало і …(кричить мало)
6.Праця годує а…(лінь марнує)
7.Гостре словечко …(коле сердечко)

8.Хочеш їсти калачі, …(не сиди на печі)

9. Та земля мила,…( де мати родила). 
10.У чужій сторонці…( не так світить і сонце). 
Ми всі - одна сім'я, єдина ми родина,
у кожнім нашім „я" - частинка України,
Ми всі - одна сім'я, єдина ми родина
Мільйони різних „я", а разом - Україна!

Дорогі діти, сьогодні наша країна знаходиться у складній ситуації. Схід нашої держави у вогні. Сьогодні гинуть люди, дорослі і малі. А скількох людей ця війна позбавила рідних домівок, скільки поранених чекають на одужання в госпіталях країни.

Подворко Анастасія. (вірш)

А зараз ми подивимося відеоролик про наших героїв, які захищають нашу країну.

Перегляд відеоролика «Чуєш, ти чекай мене, над усе чекай».

Серед людей, які загинули, є і наш земляк – Негер Іван. Запалімо ж свічку в шану тих людей, які загинули, захищаючи єдність нашої країни і шануймо їх пам’ять хвилиною мовчання.

Тихенько звучить мелодія.  Дівчинка тримає образ. Інші діти склали руки до молитви.

Вчитель: В хвилини радості і в хвилини горя людина звертається до Бога. Помолімось і ми за нашу неньку –Україну, за її дітей, за мир на нашій Землі.

 Уранці до Бога я руки складаю
І щиро у Нього я щастя прохаю:
Ісусе наш рідний, і ти, Божа Мати,
Пошли для Вкраїни добра й благодаті,
Щоб мир і достаток були на Вкраїні,
А злагода й спокій - у кожній родині.
Щоб горя і лиха народи не знали.
Щоб хворим й нужденним усі помагали.
Нехай же прокажуть молитву всю люди,
Нехай же надія і Бог з нами буде.

Ні, як нема кращого неба, ніж небо України, так і нема кращої землі, ніж наша Батьківщина.

Виходять хлопець і дівчина у національних костюмах, інсценують діалог у «побутовому» куточку.

Дівчина

Ти скажи мені, козаче,

За що мене любиш?

Чи коли зустрінеш іншу,

То мене забудеш?

Хлопець

Як за що тебе люблю я,

Мила Україно!

За твою красу і вроду.

Пісню солов’їну.

Дівчина

Але ж я поміж дівчат

Сріблом не багата.

Хіба рушників доволі

Та чепурна хата.

Хлопець

Ну ж бо, люба Україно,

Тим ти не журися,

На свою природну вроду

Лишень подивися.

Не коштовними скарбами

Твоя повна скриня?

Та багата ти руками,

Добра господиня.

Хай прозорих діамантів

На тобі не буде,

Та достатньо серце мати,

Як у твоїх грудях.

Хіба може бути краще

Щось за твою вроду,

Мудрість, душу, силу волі,

Що в твого народу?                             

Лиш тебе я, Україно,

Люблю й поважаю,

Бо другої в цілім світі

Кращої немає.

Подивлюся на Карпати,

На Дніпро широкий,

На твої лани безкраї,

На небо високе.

Так тебе усю одразу

Хочу обійняти

Й про свою любов до тебе

Світу розказати.

Дівчина

Але ж в мене шлях тернистий,

Нелегка дорога...

Хлопець

А за те ти не журися,

За те прошу Бога.

Разом нам — ніщо не лихо,

Разом — на край світу,

Аби лишень мати змогу

І тебе любити.

Разом

Хай же сонце нам осяє

Шлях до зір далеких,

Доля наша хай літає

На крилах лелеки.

Нехай щастя стука в двері

Кетягом калини.

Хлопець. А я завжди з тобою буду, мила

Україно!

Культура нашого народу

   Багаті та яскраві культурні традиції нашого народу. У всьому світі знають, що співочі та талановиті люди нашої країни. А скільки пісень складено про красу, багатство та велич нашої Батьківщини! І ми готові підтвердити це. Заспіваймо одну з пісень про наш рідний край.

Звучить пісня „Українці!"

   Сьогодні ми з вами ще раз пригадали українські звичаї та традиції символи нашої держави. Бо знати та пам’ятати це потрібно, тому що ми з вами живемо на Україні, нашім ріднім краї. А велика, священна і прекрасна любов до Батьківщини жила, живе і житиме в усіх чесних і щирих серцях.
Ви – майбутнє України. Тож своїми знаннями, працею, здобутками підносьте її культуру. Будьте гідними своїх предків, любіть рідну землю так, як заповідав великий Тарас, бережіть волю і незалежність України, поважайте свій народ і нашу мелодійну мову. Шануймо себе свою гідність і шановані будемо іншими.

Любіть Україну у сні й наяву,
Вишневу свою Україну
Красу її вічно живу і нову,
І мову її солов’їну.